• психологічна підготовка до навчання;
• адаптація до умов перебування у навчально-виховному закладі;
• організація роботи з дітьми з сімей, які опинились в складних життєвих обставинах;
• професійне самовизначення;
• організація роботи з обдарованими дітьми та дітьми з творчими здібностями;
• сприяння психологічному здоров’ю дітей, підлітків, батьків та педагогів;
• попередження суїцидальної поведінки дітей та підлітків, насильницьких дій у родині та навчальному закладі;
• організація роботи з дітьми «групи ризику»;
• методична робота.

Напрямки діяльності соціально педагога в закладі освіти:

• діагностика;
• профілактика, у тому числі розвиток соціальних навичок;
• навчальна діяльність;
• консультування;
• зв’язки з громадськістю;
• просвіта;
• інше (організаційно-методична, соціально-захисна функції.

Разом із педагогічним колективом навчального закладу соціальний педагог:

• проводить консультації з учителем та іншими працівниками освітнього закладу з різних соціально-педагогічних проблем з метою сприяння покращенню умов життя та навчання учнів;
• організовує співробітництво з учителями та іншими спеціалістами освітнього закладу(психолог, дефектолог, лікар) при розробці індивідуальної стратегії і тактики допомоги здобувачам освіти;
• надає допомогу в оцінці та аналізі дисциплінарних порушень учнів.
• бере участь у педрадах, батьківських зборах та нарадах, що стосуються соціально-педагогічного життя навчального закладу.

Соціально – правовий захист здобувачів освіти незахищених категорій:

Охорона дитинства – система державних та громадських заходів, спрямованих на забезпечення повноцінного життя, всебічного виховання і розвитку дитини та захисту її прав.

З метою виявлення дітей соціально-незахищених категорій, у навчальному закладі а саме:

• вивчення соціально-психологічних особливостей дітей та соціально-педагогічного впливу мікросередовища навчального закладу на вихованців шляхом спостереження, бесід, опитування, інтерв’ювання, тестування, аналізу документів тощо;
• захист прав та інтересів дітей, що здійснюється через дотримання положень міжнародних та вітчизняних нормативно-правових документів в умовах навчально-виховного закладу; захист прав дітей, що є представниками національних меншин; сприяння дітям та батькам в отриманні гарантованих їм пільг;
• виявлення дезадаптованих дітей, встановлення причин дезадаптації та надання їм необхідної допомоги;
• проведення просвітницько-профілактичної роботи з учнями та батьками;
• корекція стосунків, способів соціальної дії, посередництво в творчому розвитку особи та групи, які сприятимуть оволодінню підлітками новим досвідом, допомозі в розблокуванні позитивних емоцій, створенні ситуації успіху, зміні уявлень вихованця про своє «Я», підтримці ініціатив окремого учня чи групи, створенні умов для самореалізації;
• стимулювання соціально-значимої діяльності учнів: залучення до діяльності дитячих та молодіжних організацій; залучення до занять у гуртках, секціях тощо;
• стимулювання та підтримка соціальних ініціатив учнів;
• вивчення особливостей життєдіяльності дітей в умовах сім’ї шляхом обстеження матеріально-побутових умов проживання сім’ї, соціального інспектування та забезпечення за необхідності соціального патронажу та соціального супроводу сім’ї;
• організація моніторингу з метою своєчасного виявлення та вирішення соціально-педагогічних проблем дітей, батьків, педагогічного колективу;
• налагодження взаємодії з представниками педагогічного колективу, інших інститутів соціального виховання.