Чагівський ліцей Вінницького району Вінницької області
Оратівська громада, Вінницька область
Освітній портал оратівського району Підписатися на новини
28 Березня 2024 р

Сторінка соціального педагога

Як підготуватися до ЗНО під час карантину:

практичні та психологічні поради випускникам.

В епоху технологічних рішень перехід на дистанційний графік навчання не є проблемою. Але він досі викликає певні складнощі та незручності. Для одинадцятикласників карантин – це можливість, нарешті, приділяти час тому, що їм справді потрібно, – підготовці до ЗНО. 

Важливо розуміти, що для успішного проходження зовнішнього незалежного оцінювання, окрім знань, майбутнім абітурієнтам потрібен також психологічний спокій і чіткий алгоритм підготовки до іспитів. Про все це сьогодні і поговоримо.

 

І почнемо з практичних порад для ефективної підготовки до ЗНО:

1. Визначте графік навчання. Наприклад, визначте, що кожного тижня ви 2-3 рази працюєте над підготовкою до тестів. На кожен предмет бажано виділяти хоча б 1 годину. А краще – 2, тому що саме стільки виділяється на вирішення завдань на ЗНО. Таким чином, ви потренуєтесь виконувати завдання у невеликий проміжок часу.

2. Заведіть зошит із записами. Заведіть для підготовки до ЗНО окремий зошит, в якому ведіть записи з кожної теми. Продумайте структуру, щоб ви орієнтувалися, де записи з кожної теми. Найважливіші факти виділяйте або навіть зробіть для них окремі записи (в кінці зошита, в окремому блокноті).

3. Робіть упор на практичні завдання. Вивчивши якусь тему чи розділ, одразу переходьте до розв’язання тестів чи задач. Якщо ви зможете успішно застосувати отримані знання, то вони запам’ятаються набагато краще.

4. Виділіть час на повторення та пробне тестування. Після вивчення всіх тем, вже ближче до самого ЗНО, присвятіть 2-3 тижні повторенню всього матеріалу. Тема за темою пройдіть повторно теорію та практику.

5. Візьміть завдання з ЗНО минулих років та виконайте його повністю. Це потрібно обов’язково зробити 2-3 рази, щоб звикнути до специфіки тесту.

Однак, готуватися до іспитів варто не тільки вивчаючи та опрацьовуючи тони матеріалів з підручників. Важливо підготувати себе до цього важливого періоду також пихологічно.

 

Ось кілька психологічних порад, які зможуть вам в цьому допомогти:

1. Не скорочуйте час на сон. Якщо ви будете спати менше, ніж потрібно вашому організму, це приведе до зниження продуктивності інтелектуальної діяльності, і ви не зможете компенсувати ці втрати, навіть доклавши героїчних зусиль

2. Залишайте час на короткий відпочинок. Ви засвоїте більше інформації, якщо під час підготовки будете робити короткі перерви. Їх можна використати для прогулянок, занять спортом, спілкування з товаришами.

3. Якщо є така можливість, об’єднайтесь з однокласниками в групу з 3-4 осіб. Розподіліть між собою питання, які кожен буде готувати. Потім, коли ви зустрінетесь, обміняйтесь інформацією, це ефективніше і цікавіше ніж підготовка на самоті.

4. Налаштовуйте себе на успіх. Коли людина програмує себе на невдачу, посилюється тривога, внаслідок чого погіршується настрій, зникає бажання готуватися до екзамену.

5. Не забувайте, що впевненість у собі приходить з усвідомлення того, що ви добре підготувалися і вмієте роботи все, що вимагається програмою. Зосередитися потрібно не на відчутті тривоги, а на змісті своєї роботи. Це допоможе заспокоїтися і отримати гарний результат.

 

І ось, настав день Х, а точніше – день ЗНО. Ловіть короткий алгорим дій, щоб він пройшов якомога успішніше:

1. В день іспиту прокиньтесь трохи раніше, ніж звичайно, коротка зарядка, легкий сніданок допоможуть вам бути енергійним і бадьорим. Пам’ятайте, що певний рівень хвилювання є нормальним і може допомогти мобілізувати ваші інтелектуальні ресурси. Якщо хвилювання здається вам надмірним, глибоко вдихніть і уявіть собі, що негативні емоції ви видихаєте разом з повітрям. Ця вправа допоможе заспокоїтися та налаштуватися на робочий стан.

2. Уважно слухайте вказівки організаторів. Уважно слухайте вказівки організаторів про те, як правильно заповнити бланк. Якщо хочете щось спитати, не вигукуйте з місця, а підніміть руку.

3. Почніть з розв’язання легких завдань. Не намагайтеся розв’язувати завдання по порядку. Прочитайте всі завдання та виберіть з них ті, відповіді на які Ви знаєте та відповідайте на них. Відповідаючи на легкі питання, Ви заспокоїтесь і до Вас повернеться впевненість у собі. Вам буде легше зосередитися на складних питаннях.

4. Дуже уважно читайте завдання до кінця. Не намагайтеся зрозуміти, що від Вас вимагають по перших фразах. Ви ризикуєте «додумати» завдання, а значить, невірно його розв’язати. Якщо Вам потрапило питання, відповідь на яке Ви не знаєте, дійте шляхом логічного виключення. Коли Ви виключите варіанти, які точно не підходять, у Вас залишиться менше варіантів, з яких потрібно вибрати вірну відповідь, а це вже простіше. Зверніть увагу на те, що завдання може мати декілька вірних відповідей.

5. Перевіряйте написане. Слідкуйте за помилками та правильністю розставлених знаків.

 

Дотримуючись цих, на перший погляд, простих правил ви з легкістю впораєтесь з іспитами і станете ще на крок ближче до омріяного студентського життя. Хай щастить!

 

 

  1. Правила безпеки при користуванні засобами побутової хімії. 
Ми щодня  користується засобами побутової хімії, які  значно полегшують домашню працю. Однак необхідно дотримуватись визначних правил і заходів безпеки при користуванні цими засобами, оскільки вони можуть стати причиною нещасних а іноді і трагічних випадків у житті кожного з нас.Перш за все дотримуйтесь правил зберігання засобів побутової хімії:Не переливайте їх в посуд з-під харчових продуктів.Не зберігайте їх на кухні, у холодильнику, в шафах з посудом або продуктами харчування.Засоби побутової хімії, навіть зви­чайний пральний порошок чи сода, повинні зберігатись таким чином, щоб до них не могли дістатися діти.Не варто зберігати в квартирі неві­домі хімічні речовини або такі, у яких вийшов термін використання.При роботі з хімічними речовинами потріб­но надягати гумові рукавички, халати, а після закінчення робо­ти необхідно добре вимити теплою во­дою з милом і рукавички, і руки.Засо­би, небезпечні в пожежному відношенні (бензин, ацетон, гас, деякі засоби для ви­ведення плям) повинні стояти в щільно закритих ємностях, бажано в та­ких, що не б'ються, подалі від джерел тепла та вогню.При роботі з пожежонебезпечними за­собами забороняється палити цигарки, запалювати сірники, включати електрона­грівальні прилади. Найбільш небезпечні випари горючих та легкозаймистих рі­дин. Тому краще всього працювати з такими речовинами (бензин, ацетон) на повітрі, поза помешканням.Перед тим, як застосовувати будь-який засіб, необхідно уважно прочитати всі вимоги та рекомендації, наведені на упаковці чи в інструкції щодо викори­стання і суворо дотримуватися їх (осо­бливо ретельно - при роботі з отрутохі­мікатами).Хімічні засоби необхідно за­стосовувати лише в таких кількостях, які вказані в інструкції.    Не можна нахилятися низько над єм­ностями з хімічними речовинами (а тим більше нюхати їх, сильно втягуючи пові­тря) та над рідиною, що кипить, особли­во при вливанні в неї нової порції ріди­ни чи всипання порошку. Гарячі рідини не можна виливати в скляний посуд.Всі роботи з отрутохімікатами (боротьба зі шкідниками) рекомендується здійснювати з використанням захисних окулярів та з марлевою пов'язкою чи респіратором для захисту органів дихання (особливо при сприскуванні рослин). Після роботи необхідно вимити руки і лице з милом, прополоскати ротову порожнину. Робочий одяг необхідно випрати.Якщо після роботи залишилися неви­користані розчини отрутохімікатів, то їх ні в якому випадку не можна зливати у каналізацію, водоймище чи річку; їх необхідно закопати в землю у віддале­ному від помешкання місці.Не варто створю­вати значні запаси побуто­вих хімічних препаратів, оскільки це призводить до збільшення концентрації токсичних випарів у жилих приміщеннях.   Ознаки отруєння токсичними речовинами: постійний кашель, головний біль, подразнення кон'юнктиви, втомле­ність, запаморочення, алергічні реакції шкіри, слабкість, носова кровотеча, галю­цинації, нудота, блювання, порушення координації рухів, блідість шкіри, у тяж­ких випадках - втрата свідомості.Якщо хімічна речовина якимось чином потрапила в організм, треба перш за все викликати «Швидку допомогу» і обов’язково сказати, чим викликане отруєння. У цьому випадку до хворого направлять спеціальну бригаду, яка надасть необхідну допомогу. До прибуття машини «Швидкої допомоги» необхідно самим провести невідкладні заходи.Перша допомога: Передусім треба якнайшвидше припи­нити подальше надходження отруйної речовини в організм. Якщо вона надхо­дила з повітрям, слід вивести постраждалого з приміщення на свіже повітря або щонайшвидше провітрити примі­щення. Розстібнути одяг, що ускладнює дихання, зняти пасок; дати прополоскати рот і горло розчином питної соди (1 чай­на ложка на склянку теплої води).Дати понюхати нашатирний спирт на ваті (у жодному разі не з пляшечки, щоб уникнути опіку слизових оболонок верх­ніх дихальних шляхів).Якщо речовина потрапила на шкіру, необхідно якнайшвидше зняти її ватним або марлевим тампоном, добре обмити ураже­ні місця теплою водою з ми­лом. При появі на шкірі набряк­лості, почервоніння, пухирів або виразок, закрити уражене місце чистим бинтом.При попаданні речовини в очі слід про­мивати їх великою кількістю теплої води протягом 15-20 хв., після чого накласти суху пов'язку.  Якщо речовина потрапила в шлунок, то в першу чергу слід промити його - дати випити 5-6 склянок теплої води, потім, подразнюючи пальцями задню стінку глотки та корінь язика, викликати блювання. Таке промивання проводиться повторно доти, поки промивні води не стануть чистими.При будь-якому отруєн­ні - навіть у легких випадках - слід ви­кликати лікаря.

 

Питання, за якими можна звертатися до соціального педагога:

— формування гуманних відносин між учнями та педагогами;

— охорона і захист прав та інтересів дітей;

— вивчення особливостей особистості учня, соціальної ситуації розвитку та умов життєдіяльності;

— вияв інтересів та потреб, проблем і труднощів дітей та підлітків;

— створення атмосфери психологічного комфорту для учнів у навчальній та позанавчальній діяльності;

— організація та координація різних видів позанавчальної діяльності дітей і підлітків;

— попередження конфліктів в учнівських колективах;

— допомога у професійному самовизначенні;

— орієнтація учнів на здоровий спосіб життя;

— профілактика правопорушень серед неповнолітніх, робота з учнями “групи ризику”;

— взаємодія з педагогами, психологами, батьками або опікунами для надання допомоги учням.

 

ПРО РОБОТУ СОЦІАЛЬНОГО ПЕДАГОГА В ШКОЛІ  

Напрями роботи соціального педагога в школі:

- психологічна підготовка до навчання у школі;

- адаптація дітей до умов перебування у навчально-виховному закладі;

- організація роботи з “важкими” дітьми;

- професійне самовизначення старшокласників;

- організація роботи з обдарованими дітьми та дітьми з творчими здібностями;

- сприяння психологічному здоров’ю дітей, /підлітків батьків та педагогів

- попередження суїцидальної поведінки дітей та підлітків, насильницьких дій у родині та навчально виховному закладі;

- організація роботи з дітьми пільгового контингенту;

- методична робота.

Види роботи соціального педагога в школі:

діагностична робота;

- прогностична робота;

- консультаційна робота;

-соціально-перетворювальна робота;

-профілактична (просвітницька) робота;

- навчальна діяльність;

- організаційно-методична робота;

- зв’язки з громодськістю.

 

ПРО ПРАВА ДИТИНИ

 

 

 

ПОРАДИ БАТЬКАМ

 

 

КОРИСНА ІНФОРМАЦІЯ

Всеукраїнські безкоштовні телефони довіри

· Всеукраїнська дитяча лінія «Телефон довіри»
8 800 500 21 80

За цим номером будь-яка дитина навіть з найвіддаленішого населеного пункту України може звернутися, почути відповідь на важливі, без перебільшення, болючі питання та отримати кваліфіковану консультацію психологів, юристів, педагогів — дітям, батькам. 

 

Логін: *

Пароль: *